Підвищення продуктивності молодняку свиней в контексті подолання технологічного стресу

Марина Петрівна Коробань (д-р філософії, Національний університет біоресурсів і природокористування України),

Вадим Ярославович Лихач (д-р с.-г.наук, Національний університет біоресурсів і природокористування України) ,

Анна Василівна Лихач (д-р с.-г.наук, Національний університет біоресурсів і природокористування України),

Євген Володимирович Баркарь (кандидат с.-г.наук, Національний університет біоресурсів і природокористування України)

Сергій Володимирович Черниш (Комерційний директор ТОВ «Компанія «Агротрейдхім»)

ВСТУП

Виробництво свинини на промисловій основі спрямоване на отримання максимальної вигоди за мінімально короткі терміни, а також ґрунтується на принципі технологічного конвеєра, що недостатньо враховує біологічні потреби і можливості свиней (Povod et al., 2021). На організм свиней впливає чимала низка факторів: фізіологічний стан свиноматок, наявність різноманітних хвороб, процес відлучення поросят від свиноматки (Ramirez et al., 2022), процес транспортування до пункту забою, різкі перепади температурних режимів у приміщенні для утримання тварин (Gonzalez-Rivas et al., 2020; Yang et al., 2021), невідповідне утримання (Lykhach et al., 2022), агресивна поведінка (Nielsen et al., 2022), котрі викликають психологічний і фізичний дістрес (Nazarenko, 2023) і, як наслідок, дезадаптивну поведінку свиней та зниження продуктивних ознак. А тому, без належної підтримки організму свиней стрескоректорами, виробляється ряд біомаркерів, зокрема: активні форми кисню, малоновий диальдегід (Wang et al., 2023), кортизол та імуноглобуліни, що викликають діарею і затримку росту свиней (Upadhaya and Kim, 2021), знижують репродуктивні ознаки повновікового поголів’я свиней, а за рахунок прискореного м’язового глікогеноліза зменшується вологоутримуюча здатність м’яса (Gonzalez-Rivas et al., 2020) в результаті чого спостерігаються економічні втрати галузі свинарства.

Кормові «втручання» є ефективними стратегіями у боротьбі з наслідками дії стресових факторів у свинарстві, таких як: погіршення здоров’я, втрат живої маси і ростових параметрів, погіршення якості м’яса тощо (Lauridsen, 2020). Кормові добавки на основі рослинних екстрактів викликають підвищений інтерес у виробництві кормів для тварин. На землі налічується від 250 000 до 500 000 видів рослин; однак лише невелика частина (1-10%) використовується для харчування людини або для виробництва кормів для тварин (Bomko et al., 2023). Останнім часом більше уваги у свинарстві приділяється стрескоректуючим добавкам, функціональним амінокислотам, низькобілковим кормам, рослинним екстрактам, органічним кислотам, пребіотикам, пробіотикам, мінералам та вітамінам (Chudak et al., 2021). Ці заходи демонструють потенціал і вектор зміни складу мікробіоти кишківника, поліпшення його бар’єрної функції, засвоєння поживних речовин і, як наслідок, підвищення показників продуктивності свиней.

Як зазначають ряд дослідників, що кишківник є основним органом перетравлення і всмоктування корму (Hao et al., 2021). Фізичний, хімічний та імунний шар кишкового слизу виконує роль захисту від вторгнення бактерій, ендотоксинів та антигенів у відповідь на стрес (Li et al., 2018). У зв’язку з цим, у практичному свинарстві застосовують два основні способи доставки цільових компонентів (стрес-коректорів) в організм – з кормом (додавання під час виробництва комбікормів у вигляді преміксів) і з водою (через медікатори до системи водонапування). Шлях через годівлю був найбільш поширений і апробований у багатьох експериментах (Povod et al., 2021), та були розроблені різні методики й функціональні корми з підвищеними концентраціями різних антиоксидантів для використання в стрес-умовах. Але, згодом з’ясовано, що використовувати такі функціональні корми, добавки в умовах виробництва технологічно достатньо складно. І головне, що у стані стресу тварина споживає кормів значно менше.

Отже, в таких виробничих умовах потреба у вітамінах, мінералах і ряді інших речовин збільшується, а їх надходження з кормом – знижується. І в результаті, ще більше посилення негативних наслідків стресу. Композиція медікаціі (уведення до системи водонапування) міцно увійшла до технології виробництва свинини. Наразі через систему медікаторів випоюють лікувальні засоби, пробіотики, вітаміни та інші препарати. Тому при розробці технологічних карт виробництва у свинарстві і боротьби зі стресами різного походження практики виходять з того, що включення препарату до системи випоювання через медікатор є найбільш ефективним шляхом досягнення поставленої мети. І такий підхід дає можливість швидкого реагування на стресову ситуацію в цілому (Lykhach et al., 2023).

Отже, постає важливе науково-практичне завдання з дослідження оптимальної тривалості впливу рідкої фракції кормової добавки при введення її до системи напування за допомогою медікатору на відгодівельні ознаки свиней. Тому метою роботи є дослідження тривалості впливу рідкої кормової добавки «LIPTOTRAN L» на продуктивні якості відгодівельного молодняку свиней різних вагових кондицій за використання у періоди значного технологічного стресу (відлучення, переведення молодняку на дорощування та відгодівлю, зміна раціонів тощо).

МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ

Науково-господарський дослід проведено протягом 2023 року в умовах сільськогосподарського виробничого кооперативу «Агрофірма «Миг-Сервіс-Агро» Миколаївської області. Виробництво продукції свинарства в умовах підприємства відповідало умовам промислової технології з відповідною організацією технологічних процесів.

В рамках науково-господарського досліду використано 90 голів відгодівельного молодняку свиней  поєднання ♀ (ВБ х Л) х ♂ Maxter, які утримувалися в умовах зазначеного господарства.

Піддослідний молодняк рандомно було розділено на три групи: I – контрольна група, ІІ і ІІІ – дослідні групи, відповідно схеми експерименту (табл. 1). Рідку кормову добавку «LIPTOTRAN L» (Lipidos Toledo S.А., Liptosa, Іспанія, постачальник ТОВ «Компанія «Агротрейдхім», Україна (реєстраційне посвідчення АА-08631-04-19 від 06.08.2019 р.)) (Product registration certificate Liptotran L) вводили до системи водопостачання за допомогою медікатору «Dozatron» (Франція) у дозі 1 л на 1000 л питної води у відповідні періоди відгодівлі.

Таблиця 1. Схема науково-господарського досліду

Примітки: * - БТ – базова технологія вирощування молодняку свиней, котра прийнята і затверджена у даному піддослідному господарстві; ** –  РКД – рідка кормова добавка «LIPTOTRAN L» виробник Lipidos Toledo S.А., Liptosa, Іспанія.

Джерело: авторська розробка

Склад 1 кг рідкої кормової добавки «LIPTOTRAN L» містить наступні активні компоненти (%): магнію хлорид – 1,00; натрію хлорид – 0,50; пропіленгліколь – 1,50; кислота пропіонова – 1,60; амонію пропіонат – 0,32; ароматизатори (ешольція каліфорнійська, валеріана і меліса лікарська) – 5,0; допоміжна речовина (вода) – до 100% (Liptotran L – product information). Компоненти зазначеної кормової добавки, зокрема: магнію хлорид – основний внутрішньоклітинний катіон і важливий К-фактор для багатьох ферментів, бере участь в декількох біохімічних та фізіологічних процесах, які є важливими для функціонування м’язів та формування кісткової тканини. Пропіонова кислота і амонію пропіонат пригнічують розвиток патогенних мікроорганізмів у кишківнику, профілактують розвиток захворювань травного каналу та мають протигрибковий ефект, знижують величину рН вмісту кишківника, створюють оптимальні умови для розвитку пропіоново- і молочнокислих бактерій та гальмують розмноження патогенної мікрофлори. Натрію хлорид є головним джерелом для формування соляної кислоти шлункового соку, він добре всмоктується зі шлунково-кишкового тракту при внутрішньому прийомі та вибірково впливаючи на тканини і органи. Екстракт ешольції каліфорнійської (каліфорнійський мак) (eschscholzia californica), виявляє заспокійливу дію для всієї нервової системи, є ніжним і м’яким тоніком для нервової системи, коли вона перебуває у стресі, забезпечуючи заспокійливу, знеболювальну та спазмолітичну активність, сприяє сну і пригнічує рухову активність, містить алкалоїди берберин, протопін, каліфорнідін, аллокріптопін, які належать до групи бенцилізохінолеїнів, флавоноїдів, ціаногенетичні гетерозиди та каротиноїди. Екстракт меліси лікарської (melissa officinalis), за рахунок наявності мальтолу і етилмальтолу виявляє седативний й транквілізуючий ефект на центральну нервову систему, має протисудомну, знеболювальну та анксіолітичну дії. Екстракт Валеріани (valeriana officinalis) проявляє спазмолітичні властивості, що впливає на розслаблення гладких м’язів (пов’язаних із вмістом у валенолі та валереновій кислоті) – снодійні та протисудомні властивості. Його активність зумовлена синергізмом між серкітерпенами (валереновою кислотою), ГАМК (гамма-аміномасляна кислота), глутаміном та флавоноїдами. Це зменшує деградацію ГАМК, збільшуючи її викид в синаптичні простори і зменшуючи її зворотне захоплення, викликаючи седативний ефект. Він містить глутамін, який може трансформуватися в ГАМК в організмі (Chudak et al., 2021).

Умови утримання піддослідних тварин організовано згідно ВНТП-АПК – 02.05 «Свинарські підприємства (комплекси, ферми, малі ферми)» (2005) та рекомендаціям генетичних компаній щодо утримання. Для підгодівлі підсисних поросят і балансування раціонів молодняку на дорощуванні та відгодівлі використовувалися суперстартерні комбікорми та білково-мінерально-вітамінні добавки й премікси.

У піддослідних тварин за використання рідкої кормової добавки «LIPTOTRAN L» досліджувалися: жива маса (кг), величина середньодобового приросту (г) за загальноприйнятими у свинарстві методиками (Ibatulin & Zhukorskyi, 2017). Вивчення відгодівельних ознак (вік досягнення живої маси 100 та 120 кг (діб), середньодобовий приріст на відгодівлі (г), конверсія корму (кг) піддослідних тварин при досягненні ними передзабійної живої маси 100 і 120 кг проводили за відповідними методиками (Ladyka et al., 2023; Povod et al., 2021)

Умови годівлі, напування, утримання, догляду і профілактики тварин в експерименті відбувалися відповідно до європейського законодавства про захист тварин та їх комфорт (Директива Ради ЄС 91/630/EU, 2008/120/EU «Про встановлення мінімальних стандартів захисту свиней» від 18 грудня 2008 р. (Council Directive 91/630/EU, 2008/120/EU, 2008); Директива Ради ЄС 98/58/EU «Про захист тварин, що утримуються для сільськогосподарських цілей» від 20 липня 2008 року (Council Directive 98/58/EU, 2008); Директива Ради ЄС 2010/63/EU«Про захист тварин, які використовуються в наукових цілях» від 22 вересня 2010 р. (Council Directive 2010/63/EU, 2010).

Експериментальні дані оброблені методом варіаційної статистики із використанням комп’ютерної техніки та пакетів прикладного програмного забезпечення MS Excel 2000 та Statistiсa V.5.5 (Kramarenko et al., 2019).

РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОБГОВОРЕННЯ

В умовах дослідного господарства було впроваджено чотирифазну систему вирощування молодняку свиней, за якою поросят після відлучення (4 тижня) переводять у цех дорощування, де вони залишаються до досягнення маси 30 кг, а потім переходять у цех відгодівлі (11 тижнів) з поділом на періоди відгодівлі: І період (30-60 кг) і ІІ період (60-120 кг), в якому їх утримують до здавання на м’ясокомбінат. За літературними даними (Lykhach et al., 2022) цей спосіб вирощування є складним для тварин у фізіологічному плані і спричиняє стреси під час двох перегрупувань, котрі знижують продуктивність тварин, але, з економічної точки зору, є найбільш виправданим.

Таким чином, враховуючи потужний активний склад рідкої кормової добавки «LIPTOTRAN L» у виробничих умовах базового свинокомплексу досліджено її вплив на показники живої маси і середньодобових приростів молодняку свиней (табл. 2).

Тут і далі примітки: * – р < 0,05; ** – р < 0,01; *** – р < 0,001 (у порівнянні з тваринами контрольної групи – І група); а – р < 0,05; b –  р < 0,01; с –  р < 0,001 (у порівнянні тварин дослідної групи ІІІ з аналогами дослідної ІІ групи).

Джерело: авторські розрахунки

Встановлено, що протягом відгодівлі від відлучення (4 тижні) до живої маси 120 кг (26 тижнів) молодняк дослідних груп вірогідно переважав аналогів контролю за продуктивними ознаками. Так, у віці 4 тижня молодняк свиней ІІ і ІІІ дослідних груп за показником живої маси перевищував тварин контролю на 0,14 кг і 0,23 кг відповідно, проте різниця статистично невірогідна. У віці 11 тижнів молодняк ІІІ дослідної групи, який вже дворазово за період вирощування отримував кормову добавку «LIPTOTRAN L» (див. табл. 1) вірогідно перевищував контрольну групу (І) за показником живої маси на 1,7 кг (р <0,001) (табл. 2). Тварини ІІ дослідної групи за меншого періоду використання «LIPTOTRAN L» теж переважали ровесників контролю за живою масою на 1,07 кг (р <0,05). У цей віковий період вірогідної різниці в розрізі дослідних груп не встановлено. Стосовно показнику середньодобових приростів, то відмічається подібна тенденція, їх значення були вищими у тварин дослідних груп. Вважаємо, що факт перевищення за показниками живої маси і середньодобових приростів дослідних груп відносно контрольної пов’язаний із наявністю у складі кормової добавки функціональних компонентів заспокійливої дії, що дозволили тваринам експериментальних груп резильєнтно долати прояви технологічного стресу: ветеринарно-профілактичні щеплення, відлучення, перехід із предстартерних комбікормів на стартерні, не знижуючи, а, навпаки, підвищуючи показники продуктивних ознак.

Подібні дослідження отримано R. Faustov et al. (2022) на відгодівельних свинях, котрим разом з основним раціоном згодовували комплексний препарат «Гепасорбекс». Вченими встановлено, що свині на відгодівлі ІІІ дослідної групи впродовж 14 тижнів, споживаючи кормову добавку «Гепасорбекс» вірогідно перевищували тварин контрольної групи за показником живої маси на 1,93 кг (р <0,05), а за середньодобовим приростом перевага спостерігалася відносно тварин як контрольної групи на 114,3 г (р <0,001), так і 2 дослідної групи, аналогічна тенденція спостерігалася і в наступні вікові періоди. На думку дослідників, така перевага експериментальних груп над контрольною за показниками живої маси і середньодобових приростів зумовлена наявністю у комплексній кормовій добавці «Гепасорбекс» наступних активних компонентів: кремнію діоксиду; алюмінію оксиду; магнію карбонату; титану діоксиду; селену; кліноплеоліту; сухих пивних дріжджів, розторопші плямистої. Отримані практичні результати узгоджуються із підсумками наших досліджень, що свідчить про об’єктивність і наукову вірогідність проведених експериментів.

Варто відзначити, що стрес при відлученні поросят від свиноматок часто супроводжується кишковими, мікробними та імунологічними змінами, що викликають діарею та інші захворювання і, як наслідок, негативно впливає на реалізацію продуктивних ознак свиней на відгодівлі (Fairbrother et al., 2005). M. Peng et al. (2019) у своїх експериментах на поросятах після відлучення довели, що харчові добавки з екстрактом листя Eucommia ulmoides покращують показники росту поросят (збільшився середньодобовий приріст дослідних тварин на 65 г (р <0,05) у порівнянні з аналогами контролю), конверсію корму (на 0,06 кг (р <0,05)) та морфологію тонкого відділу кишківника (збільшення глибини крипт мікроворсинок у 1,25 разів) з одночасним зниженням (у 2,8 разів) частоти діареї. Евкомія в’язолиста є традиційною китайською лікарською травою, а тому володіє багатим на біологічно активні сполуки складом і виявляє протизапальні, антиоксидантні, противірусні та гепатопротекторні функції. У нашому ж випадку, при дії технологічних стресів рідка кормова добавка «LIPTOTRAN L», маючи у складі пропіонову кислоту запобігала розвитку шлунково-кишковим розладам поросят, а тому проявів на діарею у піддослідних групах не спостерігалося. А дієвий склад активних речовин екстрактів ешольції каліфорнійської, меліси лікарської і валеріани виявляли седативний та транквілізуючий ефекти, що сприяло зниженню надлишкової рухової активності у поросят і, як наслідок, збереженню енергетичних ресурсів організму, що було підставою для тварин спокійно та стійко перенести технологічні маніпуляції.

У ході експерименту було помічено, що свині, котрі застосовували кормову добавку «LIPTOTRAN L», до складу якої входить екстракт ешольції каліфорнійської проявляли менше токсичних оральних маніпуляцій у відношенні один до одного, наслідки окислювального стресу були легшими за рахунок наявності ряду корисних фітогенних сполук добавки. Подібні результати отримали Han et al. (2016), застосовуючи проантоціанідини виноградних кісточок у дозі 250 мг/кг у корм свиней, що сприяло зниженню їх агресивної поведінки у 1,8 разів, збільшенню середньодобового приросту з 467 г до 499 г, полегшувало перебіг діареї від 34 до 23 випадків за рахунок зниження проникності кишечника та покращення його морфології, відповідно, а також підвищилося середнє засвоєння корму піддослідних свиней з 862 г до 893 г за добу. Як зазначили G. Chen et al. (2015; 2020), за рахунок високої лікувальної і харчової дії алкалоїдів і флавоноїдів екстракту листя шовковиці паперової (Broussonetia papyrifera) у кількості 150-300 г/т у тридцяти поросят протягом 42 діб експерименту збільшилася жива маса на 12,8%, підвищилися їх середньодобові прирости на 9,8%, частота діареї знизилася на 62,9%, а коефіцієнт конверсії корму зріс у 1,09 разів, що свідчить про ментальну і фізичну резильєнтність тварин.

Аналіз продуктивності молодняку свиней у наступні вікові періоди, представляє можливість стверджувати, що саме у цей час (14-22 тижнів відгодівлі) більш ефективно проявляється позитивний ефект рідкої кормової добавки «LIPTOTRAN L» (ІІ та ІІІ дослідні групи), що застосовувалася на етапах відлучення та переводу на відгодівлі, отже, у періоди значного технологічного стресу. Так, у віці 14 тижнів молодняк свиней, який отримував стрес-коректор «LIPTOTRAN L» у періоди технологічного стресу відповідно схеми досліду (див. табл. 2) за подовженою експозицією, ІІІ групи вірогідно перевищував за показниками живої маси та середньодобових приростів ровесників контрольної групи та аналогів ІІ дослідної групи, які отримували стрес-коректор за схеми: три доби до і три доби після зміни технології відгодівлі та вирощування. Зазначаємо, що тварини ІІІ дослідної групи за показниками живої маси та середньодобових приростів переважали аналогів з І та ІІ групи на 3,43 кг і 82,5 г (р <0,001); 1,97 кг і 63,5 г (р <0,001), відповідно.

У віці 17 тижнів спостерігалась подібна тенденція, тварини, які отримували в періоди технологічного стресу рідку кормову добавку «LIPTOTRAN L» (ІІ та ІІІ дослідні групи) вірогідно переважали контроль (І група) за показниками живої маси та середньодобових приростів.

На заключній фазі відгодівлі (22-26 тижнів), що еквівалентно віку досягнення живої маси 100 та 120 кг можна відмітити дещо вирівняні показники середньодобових приростів в розрізі груп, чому є підтверджуючим той факт, що в ці вікові періоди тварини майже не зазнавали технологічних стресів, мали вже стійко сформовані групи за поведінковими характеристиками (встановлені стійкі ієрархічні відносини) і тому вирівнювалися показники енергії росту. Але, зважаючи на значну перевагу дослідних груп за показниками середньодобових приростів над контрольною групою у ранніх періодах (значних технологічних стресів), то у віковий період 22-26 тижнів відмічається вірогідна перевага молодняку ІІ та ІІІ груп над аналогами І групи за показником живої маси – 3,1 кг (р <0,001) і 5,33 кг (р <0,001) та 3,7 кг (р <0,001) і 5,43 кг (р <0,001), відповідно.

На підставі порівняння показників живої маси і середньодобових приростів у розрізі контрольної та дослідних груп можна стверджувати, що більш тривала експозиція використання стрес-коректору «LIPTOTRAN L» ефективніша, адже тварини ІІІ дослідної групи у всі вікові періоди мали вищі показники як за свиней контролю, так і за аналогів ІІ дослідної групи. Також, безумовно, доведена доцільність використання рідкої кормової добавки в період відгодівлі молодняку свиней задля подолання негативних наслідків технологічних стресів в умовах промислової технології за рахунок підвищення продуктивних ознак у всі вікові періоди.

Отримані нами результати дослідження узгоджуються із рядом проведених експериментів з метою подолання наслідків дії технологічного стресу. Так, група дослідників з Уханю (Китайська Народна Республіка) провели експеримент на 170 головах відгодівельних свиней із рандомним розподілом тварин на дві групи, де перша група – контрольна отримувала основний раціон, а свині другої групи (дослідна) отримували той же основний раціон з додаванням кверцетину в дозі 25 мг на 1 кг корму. Після досліду вчені зафіксували, що у експериментальних свиней другої групи за рахунок природного флавоноїду кверцетину підвищилася конверсія корму в 1,95 разів, збільшилися середньодобові прирости на 20 г, свині краще долали наслідки дії технологічного стресу в умовах відгодівлі (Zou et al., 2016). В умовах кооперативного інноваційного центру сталого свинарства Китаю дослідники разом з науковцями лабораторії харчування факультету ветеринарної медицини Університету Аристотеля (Греція) 180 голів помісних свиней рандомно розподілили на дві групи: тварини першої контрольної групи споживали основний раціон, а ровесники другої дослідної групи разом з основним раціоном споживали ефірне масло орегано з карвакролом і тимолом у дозі 25 мг на 1 кг корму. На підставі результатів досліджень вчені зазначили, що свині другої дослідної групи знижували рівень агресивної поведінки й швидше долали наслідки дії технологічного стресу, зокрема транспортного, а також поголів’я свиней збільшувалo середньодобові прирости від 16,2 до 20,6 г (Zhang et al., 2015).

У результаті дослідження відгодівельних якостей молодняку свиней піддослідних груп, залежно від використання під час значних технологічних стресів рідкої кормової добавки «LIPTOTRAN L» (табл. 3) встановлено, що тварини, які мали можливість отримувати стрес-коректор були більш скороспілими. 

Джерело: авторські розрахунки

Так, молодняк свиней ІІІ дослідної групи на 6,1 і 7,3 доби раніше досягав живої маси 100 та 120 кг, у порівнянні з тваринами контрольної групи та на 2,5 і 2,3 доби, порівняно з аналогами ІІ дослідної групи, (р <0,001).

Значення показників середньодобових приростів тісно корелює з скороспілістю. Так, чим більше тварини досягають кінцевої живої маси, тим вищі прирости у них. Значення середньодобових приростів у свиней ІІ і ІІІ дослідних груп були вірогідно вищими (р ˂ 0,001) за контроль, відповідно на 29,0 г і 51,9 г; 26,9 і 38,1 г при вагових кондиціях 100 та 120 кг.

Стосовно конверсії корму для ІІ дослідної групи показник сягав 2,82 кг, а для ІІІ дослідної – 2,80 кг, що нижче, ніж аналогічний показник тварин І контрольної групи на 0,09 і 0,11 кг, де конверсія корму становить 2,91 кг при відгодівлі до живої маси 100 кг. Подібна тенденція спостерігається і в наступній ваговій кондиції – 120 кг. Схожі результати отримано дослідниками Німеччини і Франції на 120 головах помісних поросятах породних поєднань, де материнською основою виступали тварини (німецький ландрас х велика біла), а батьківською – п’єтрен, котрі отримували низькобілкові раціони із різним вмістом кристалічних незамінних амінокислот, таких як лейцин і гістидин. Протягом шести тижнів експерименту дослідні свині вірогідно (р ˂ 0,001) знизили витрати корму на одиницю приросту, а їх середньодобові прирости зросли до 8,7% (Wessels et al., 2016). Крім цього, у даному експерименті визначали оптимальну кількість уведення амінокислот для оптимізації співвідношення приросту до корму, що є відміною ознакою проведеного нами досліду (рідка кормова добавка додавалася у воду і враховувався термін її випоювання). У свою чергу, дослідженнями Wang et al., 2023, встановлено, що випоювання свиням разом з водою органічних кислот за допомогою медікатора через систему водонапування сприяє відмінної перетравної здатності кормів раціону, забезпечує високу ступінь конверсії споживаних кормів, знижує колонізацію патогенних мікроорганізмів, підвищує апетит у тварин, стимулює ростові параметри та підвищує рухову активність свиней, оскільки використовуються у якості джерела енергії.

В розрізі дослідних груп (ІІ та ІІІ) спостерігаємо перевагу тварин ІІІ дослідної групи за відгодівельними якостями, які отримували стрес- коректор «LIPTOTRAN L» більш тривалий термін у періоди технологічного стресу (7 діб до і 7 діб після) над тваринами ІІ дослідної групи, які отримували вказану добавку з меншою тривалістю (3 доби до і 3 доби після) у вагових кондиціях 100 та 120 кг, що узгоджується із результатами експерименту Wang et al., 2023. Науковці ряду лабораторій та інститутів провінції Хунань Китайської Народної Республіки розробили різні стратегії харчування для свиней з метою протидії стресу і заміни антибіотикам, включаючи до основних раціонів тварин з урахуванням діапазонів доз – фітогенні кормові добавки, рослинні екстракти, органічні кислоти, функціональні амінокислоти, корми з низьким вмістом білку, пребіотики, пробіотики, вітаміни, мінеральні речовини тощо. Вченими встановлено, що додавання до основного раціону свиней рослинних екстрактів, які тривалий час застосовуються у народній медицині з метою лікувальних та профілактичних функціях – позитивно впливають на підвищення стресостійкості тварин, зростання живої маси від 3,2-4,6%, середньодобових приростів від 10,2 г до 12,4 г, зниженню віку досягнення живої маси до забійних кондицій від 1,6 до 2,4 доби.

Варто відзначити, що у результаті досліджень піддослідний молодняк ІІІ дослідної групи досягав живої маси 100 та 120 кг раніше аналогів ІІ дослідної групи на 2,5 доби (р ˂ 0,001) та 2,3 доби  (р ˂ 0,001), відповідно. Середньодобові прирости тварин ІІІ групи були вищими на 22,9 г (р ˂ 0,01) при відгодівлі до живої маси 100 кг та 11,2 г (р ˂  0,05) при відгодівлі до 120 кг за аналогів з ІІ дослідної групи. Таким чином, підвищення стресостійкості свиней для подолання технологічного стресу шляхом додавання відповідних функціональних складових рослинного походження, оптимізації їх кількості й тривалості використання, наразі є корисною практикою для збільшення альтернативи ключових сигнальних пошуків у свинарстві.

ВИСНОВКИ

На підставі отриманих результатів досліджень встановлено, що рідка кормова добавка «LIPTOTRAN L», як додатковий, компонент раціону, запобігає, в певній мірі, прояву технологічних стресів у критичні періоди відгодівлі молодняку свиней, і за рахунок інноваційного складу стимулює їх внутрішні резерви організму та оказує заспокійливий ефект без зниження продуктивних якостей, на відміну від традиційної технології. Виявлено, що свині ІІ і ІІІ дослідних груп, котрі отримували разом з водою у критичні періоди відгодівлі рідку кормову добавку «LIPTOTRAN L» згідно схеми досліджень, мали вірогідне: збільшення живої маси тіла на 0,14-3,1 кг і 0,23-5,43 кг; середньодобових приростів – 17,1-49,2 г і 3,6-57,2 г. Свині ІІІ дослідної групи на 6,1 добу раніше досягали живої маси 100кг і 7,3 доби – забійної ваги 120 кг, ніж ровесники контрольної групи. Відносно аналогів ІІ дослідної групи, то вірогідна перевага зафіксована знову в тварин ІІІ групи, оскільки вони за показником віку досягнення живої маси 100 кг перевищували на 2,5 доби, а 120 кг – на 2,3 доби, різниця є статистично вірогідною (р <0,001). Показники середньодобових приростів у свиней як ІІ, так і ІІІ дослідних груп були вірогідно вищими (р ˂ 0,001) відносно аналогів контролю, відповідно на 29,0 г і 51,9 г; 26,9 і 38,1 г при вагових кондиціях 100 кг та 120 кг. Свині ІІІ дослідної групи мали найнижчий рівень конверсії корму при досягненні ними забійної ваги як 100 кг, так і 120 кг, що становить на 0,11 кг і 0,14 кг, відповідно нижче тварин І контрольної групи. Встановлено, що тварин ІІІ дослідної групи, які отримували стрес-коректор «LIPTOTRAN L» більш тривалий термін у періоди технологічного стресу (7 діб до і 7 діб після) мали перевагу за продуктивними параметрами над тваринами ІІ дослідної групи, які споживали вказану добавку з меншою тривалістю (3 доби до і 3 доби після) впродовж всього періоду досліджень.

Перспективами подальших експериментів є вивчення ефективності використання «LIPTOTRAN L» на інших технологічних групах свиней.