Кокцидіоз та некротичний ентерит без кокцидіостатиків

Фітобіотики допомагають у боротьбі зі спалахами кокцидіозу та некротичного ентериту

Фернандо Агуадо, лікар ветеринарної медицини, технічний спеціаліст по Східній Європі та Центральній Азії, компанія Liptosa (Lipidos Toledo S.A.)

Кокцидіоз є однією з найбільш поширених протозойних хвороб у птахівництві. Попри відомі усім протоколи лікування, насправді немає чарівної пігулки чи вакцини, яка б розв’язала цю проблему. Тож відсутність єдиного рішення підштовхує ветлікарів до аналітичного підходу щодо вивчення кокцидіозу та перегляду канонів його лікування.

Небезпечна зв’язка

Вважається, що на кокцидіоз найчастіше хворіють бройлери та несучки. Проте цей патоген впливає і на інші види, зокрема, на жуйних.

Пташиний кокцидіоз (сімейство Eimeria) спричиняється потраплянням спороутворених ооцист, що призводить до клінічного або субклінічного процесу та характеризується діареєю.

Хвора птиця споживає менше корму, що погіршує її стан здоров'я. А ущільнення проміжків між клітинами призводять до посилення діареї. Як наслідок, птиця втрачає масу, адже її організм не здатен всмоктувати поживні речовини та належний рівень амінокислот.

Ще одним з проявів кокцидіозу є зниження зоотехнічної продуктивності птиці. Поступове руйнування клітин кишкового епітелію викликає синдром мальабсорбції. Як наслідок, спостерігаємо падіння продуктивності. А втрата продуктивності альбуміну призводить до тимчасового припинення яйцекладки.

Варто зазначити, що Eimeria впливають як на тонкий, так і на товстий кишківник. Проте у жуйних інфекція агресивніше діє у глибших шарах тканин, що призводить до ентериту.

Некротичний ентерит зазвичай пов'язаний із кокцидіозом. Він уражає велику частину кишківника, поступово мігруючи від тонкої до сліпої кишки.

Ураховуючи багатофакторність цього захворювання, одним з тригерів розвитку некротичного ентериту можуть бути харчові фактори: зокрема, високий рівень білка або погано засвоювані джерела білка.

Дається взнаки розмір часток та склад кормів. Так, у пшениці, житі та ячмені вищий рівень неперетравлюваних полісахаридів. Якщо в тонкій кишці відбувається руйнування, нутрієнти не будуть всмоктуватися, а збудник використовуватиме полісахариди для подальшої експансії.

До харчових аспектів додаються  фактори стресу, спричинені зміною кормового режиму, погіршенням навколишнього середовища чи збільшенням щільності посадки. Пригніченню імунологічного статусу сприяють і інші хвороби, до прикладу, Гамборо. 

Ці фактори провокують розвиток кокцидіозу, який, своєю чергою є основним фактором, що призводить до некротичного ентериту.

Правильний контроль

Ринок фармпрепаратів пропонує безліч медичних засобів, які здатні лікувати кокцидіоз та некротичний некроз. Зазвичай діючими речовинами кокцидіостатиків є диклазурил, деквоквінат, галофугінон, монензін тощо. Використовувати один кокцидіостатик тривалий час не рекомендується. Задля уникнення резистентності до препаратів, під час циклу бройлера, варто застосовувати засоби із різними діючими речовинами під кожен вид годівлі. Крім того, дуже важливо проводити хімічне очищення та вакцинацію раз на рік.

Дуже ефективною є стратегія чергування кокцидіостатиків та живих атенуйованих вакцин проти паразитів. Використовувати одночасно живі вакцини та антикокцидіональні препарати не рекомендується, щоб не зменшувати ефективність кожного з засобів та підвищити опірність тварин хворобі.

Лікування некротичного ентериту відбувається за допомогою доступних антибіотиків на кшталт пеніциліну. Мертвих тварини потрібно одразу вилучати, щоб запобігти поширенню інфекції через канібалізм.

Також важливо підтримувати хороший баланс мікрофлори - це допомагає опірності організму і створенню суперницької інклюзії бактерій.

Рослинна допомога

Попри усі запобіжні заходи задля уникнення резистентності до препаратів, Eimeria має велику здатність видів розвивати стійкість до ліків. Так, 11 кокцидіостатичних препаратів, дозволених в ЄС, визнали недієвими саме внаслідок пристосування до них паразитів. Тож дедалі більше європейські птахівники та тваринники шукають більш безпечну альтернативу традиційним методам лікування. А в умовах покращення благополуччя тварин ринок потребує нового сценарію, в якому використання фітобіотиків як засобу боротьби з кокцидіозом відіграє важливу роль.

Програму, де проти кокцидіозу застосовують кокцидіостатики, живі атенуйовані вакцини та спеціальні нутрієнти, наразі можна вважати ідеальною. Адже вона гальмує розвиток опірності до кокцидіостатиків та мінімізує їх побічні ефекти, підтримуючи водночас збалансовану мікрофлору, яка унеможливлює розмноження патогенних організмів.

Варто зазначити, що ефективність рослинних компонентів доведено результатами  дослідів на живих тваринах. Як і будь-який лікарський препарат, їх взаємодія із кокцидіями залежить від етапу життєвого розвитку паразитів. Зокрема, ефірні олії впливають на спорогонію і на життєвий цикл мерогонії.

Стратегії без антибіотиків

В останні роки світовий ринок цікавиться стратегією годівлі із застосуванням фітобіотиків, органічних кислот, пребіотиків та пробіотиків, ферментів тощо.

Фітогеніки сприяють скороченню спорогонії і розмноженню патогенних бактерій, що своєю чергою сприятиме скороченню ооцистів та стимулюванню імунної системи. Відповідно шанси на зараження інших тварин мінімізуються.

Крім того, фітобіотики покращують загальний стан тварини, а також сприяють відновленню клітин і проникності кишківника, які були порушені внаслідок діареї.

Є дуже багато рослинних екстрактів, на які можна покластися. Мова йде про карвакрол, тимол, ліцин, євгенол тощо. Вони зменшують кількість ооцитів, а також взаємодіють із процидами, впливають на структуру мікробіоти кишківника, розмноження бактерій тощо.

Так, рослинні екстракти мають селективну антимікробну вибіркову дію, тобто пригнічують шкідливі бактерії й водночас зберігають корисну мікробіоту. Крім того, вони стимулюють травлення.

Своєю чергою органічні кислоти переважно впливають на структуру ДНК та реплікацію бактерій, а також на їх структуру глюкози. Окрім обмеження росту патогенів, вони покращують морфологію кишківника, підтримують ентероцити, а також збільшують висоту воронок та зменшують глибину крипт.

Вони здатні проникати через уражену мембрану і не матимуть доступу до клітини, якщо мембрана ціла.

Тож створюючи мікропори на стінках бактерій, органічні кислоти разом із фітобіотиками потрапляють усередину клітини. Тож ефект від такої комбінації буде значно кращим.

Своєю чергою сапоніни та таніни покращують баланс мікробіоти. Вони є частиною фітобіотиків, мають специфічну хімічну компоненту і діють у той чи іншій мірі на мембрани бактерії, покращуючи імунну відповідь.

Тож іспанська компанія Liptosa, дослідивши позитивний вплив фітобіотиків, розробила препарати та вакцини, які додадуть природної допомоги до загальної програми.

Зокрема, препарат COCCILIP у вигляді порошку або рідини можна застосовувати разом із кормами. Він дієво бореться із кокцидіозом та некротичним ентеритом. У рідкій формі препарат можна застосовувати для швидкого реагування у разі спалахів кокцидіозу або як профілактичний засіб у періоди підвищеного ризику.

Природні рішення, застосовані у препараті, скорочують ризик опірності бактерій, тож продукт не має синдрому відмови.